| лото́чити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | лото́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | лото́чмо | |
| 2 особа | лото́ч | лото́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лото́читиму | лото́читимемо, лото́читимем |
| 2 особа | лото́читимеш | лото́читимете |
| 3 особа | лото́читиме | лото́читимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лото́чу | лото́чимо, лото́чим |
| 2 особа | лото́чиш | лото́чите |
| 3 особа | лото́чить | лото́чать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| лото́чачи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лото́чив | лото́чили |
| жін. р. | лото́чила | |
| сер. р. | лото́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| лото́чивши | ||