лугостійки́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | лугостійки́й | лугостійка́ | лугостійке́ | лугостійкі́ |
родовий | лугостійко́го | лугостійко́ї | лугостійко́го | лугостійки́х |
давальний | лугостійко́му | лугостійкі́й | лугостійко́му | лугостійки́м |
знахідний | лугостійки́й | лугостійку́ | лугостійке́ | лугостійкі́ |
орудний | лугостійки́м | лугостійко́ю | лугостійки́м | лугостійки́ми |
місцевий | на/у лугостійко́му, лугостійкі́м | на/у лугостійкі́й | на/у лугостійко́му, лугостійкі́м | на/у лугостійки́х |