| ліквідува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | ліквідува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ліквіду́ймо | |
| 2 особа | ліквіду́й | ліквіду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ліквідува́тиму | ліквідува́тимемо, ліквідува́тимем |
| 2 особа | ліквідува́тимеш | ліквідува́тимете |
| 3 особа | ліквідува́тиме | ліквідува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ліквіду́ю | ліквіду́ємо, ліквіду́єм |
| 2 особа | ліквіду́єш | ліквіду́єте |
| 3 особа | ліквіду́є | ліквіду́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ліквіду́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ліквідува́в | ліквідува́ли |
| жін. р. | ліквідува́ла | |
| сер. р. | ліквідува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ліквідо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| ліквідо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| ліквідува́вши | ||