| | |
| лінува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лінува́тися, лінува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ліну́ймося, ліну́ймось |
| 2 особа | ліну́йся, ліну́йсь | ліну́йтеся, ліну́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лінува́тимуся, лінува́тимусь | лінува́тимемося, лінува́тимемось, лінува́тимемся |
| 2 особа | лінува́тимешся | лінува́тиметеся, лінува́тиметесь |
| 3 особа | лінува́тиметься | лінува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ліну́юся, ліну́юсь | ліну́ємося, ліну́ємось, ліну́ємся |
| 2 особа | ліну́єшся | ліну́єтеся, ліну́єтесь |
| 3 особа | ліну́ється | ліну́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ліну́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лінува́вся, лінува́всь | лінува́лися, лінува́лись |
| жін. р. | лінува́лася, лінува́лась |
| сер. р. | лінува́лося, лінува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лінува́вшись |
