| | | | |
| магнітотверди́й – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | магнітотверди́й | магнітотверда́ | магнітотверде́ | магнітотверді́ |
| родовий | магнітотвердо́го | магнітотвердо́ї | магнітотвердо́го | магнітотверди́х |
| давальний | магнітотвердо́му | магнітотверді́й | магнітотвердо́му | магнітотверди́м |
| знахідний | магнітотверди́й, магнітотвердо́го | магнітотверду́ | магнітотверде́ | магнітотверді́, магнітотверди́х |
| орудний | магнітотверди́м | магнітотвердо́ю | магнітотверди́м | магнітотверди́ми |
| місцевий | на/у магнітотвердо́му, магнітотверді́м | на/у магнітотверді́й | на/у магнітотвердо́му, магнітотверді́м | на/у магнітотверди́х |
