| максимізува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | максимізува́ння | |
| родовий | максимізува́ння | |
| давальний | максимізува́нню | |
| знахідний | максимізува́ння | |
| орудний | максимізува́нням | |
| місцевий | на/у максимізува́нні, максимізува́нню | |
| кличний | максимізува́ння* |