мані́житися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | мані́житися, мані́житись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | мані́жмося, мані́жмось | |
2 особа | мані́жся | мані́жтеся, мані́жтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | мані́житимуся, мані́житимусь | мані́житимемося, мані́житимемось, мані́житимемся |
2 особа | мані́житимешся | мані́житиметеся, мані́житиметесь |
3 особа | мані́житиметься | мані́житимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | мані́жуся, мані́жусь | мані́жимося, мані́жимось, мані́жимся |
2 особа | мані́жишся | мані́житеся, мані́житесь |
3 особа | мані́житься | мані́жаться |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
мані́жачись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | мані́жився, мані́живсь | мані́жилися, мані́жились |
жін. р. | мані́жилася, мані́жилась | |
сер. р. | мані́жилося, мані́жилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
мані́жившись |