Мила́нин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Мила́нин | Мила́нина | Мила́нине | Мила́нині |
родовий | Мила́ниного | Мила́ниної | Мила́ниного | Мила́ниних |
давальний | Мила́ниному | Мила́ниній | Мила́ниному | Мила́ниним |
знахідний | Мила́нин, Мила́ниного | Мила́нину | Мила́нине | Мила́нині, Мила́ниних |
орудний | Мила́ниним | Мила́ниною | Мила́ниним | Мила́ниними |
місцевий | на/у Мила́ниному, Мила́нинім | на/у Мила́ниній | на/у Мила́ниному, Мила́нинім | на/у Мила́ниних |