мовно-стилісти́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | мовно-стилісти́чний | мовно-стилісти́чна | мовно-стилісти́чне | мовно-стилісти́чні |
родовий | мовно-стилісти́чного | мовно-стилісти́чної | мовно-стилісти́чного | мовно-стилісти́чних |
давальний | мовно-стилісти́чному | мовно-стилісти́чній | мовно-стилісти́чному | мовно-стилісти́чним |
знахідний | мовно-стилісти́чний | мовно-стилісти́чну | мовно-стилісти́чне | мовно-стилісти́чні |
орудний | мовно-стилісти́чним | мовно-стилісти́чною | мовно-стилісти́чним | мовно-стилісти́чними |
місцевий | на/у мовно-стилісти́чному, мовно-стилісти́чнім | на/у мовно-стилісти́чній | на/у мовно-стилісти́чному, мовно-стилісти́чнім | на/у мовно-стилісти́чних |