| мокрю́щий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мокрю́щий | мокрю́ща | мокрю́ще | мокрю́щі |
| родовий | мокрю́щого | мокрю́щої | мокрю́щого | мокрю́щих |
| давальний | мокрю́щому | мокрю́щій | мокрю́щому | мокрю́щим |
| знахідний | мокрю́щий, мокрю́щого | мокрю́щу | мокрю́ще | мокрю́щі, мокрю́щих |
| орудний | мокрю́щим | мокрю́щою | мокрю́щим | мокрю́щими |
| місцевий | на/у мокрю́щому, мокрю́щім | на/у мокрю́щій | на/у мокрю́щому, мокрю́щім | на/у мокрю́щих |
| [розм.] | ||||