| моро́жений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | моро́жений | моро́жена | моро́жене | моро́жені |
| родовий | моро́женого | моро́женої | моро́женого | моро́жених |
| давальний | моро́женому | моро́женій | моро́женому | моро́женим |
| знахідний | моро́жений, моро́женого | моро́жену | моро́жене | моро́жені, моро́жених |
| орудний | моро́женим | моро́женою | моро́женим | моро́женими |
| місцевий | на/у моро́женому, моро́женім | на/у моро́женій | на/у моро́женому, моро́женім | на/у моро́жених |