| | |
| мру́жити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мру́жити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мру́жмо |
| 2 особа | мруж | мру́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мру́житиму | мру́житимемо, мру́житимем |
| 2 особа | мру́житимеш | мру́житимете |
| 3 особа | мру́житиме | мру́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мру́жу | мру́жимо, мру́жим |
| 2 особа | мру́жиш | мру́жите |
| 3 особа | мру́жить | мру́жать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мру́жачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мру́жив | мру́жили |
| жін. р. | мру́жила |
| сер. р. | мру́жило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мру́живши |
