Скулити Posted on by / 0 Comment ску́лити1 – дієслово недоконаного виду (мружити) Інфінітив ску́лити однина множина Наказовий спосіб 1 особа ску́льмо 2 особа скуль ску́льте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа ску́литиму ску́литимемо, ску́литимем 2 особа…
Скулитися Posted on by / 0 Comment ску́литися1 – дієслово недоконаного виду (мружитися) Інфінітив ску́литися, ску́литись однина множина Наказовий спосіб 1 особа ску́льмося, ску́льмось 2 особа ску́лься ску́льтеся, ску́льтесь МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа…
Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment Коли він увіходить у центр міста, сонце заступають будинки, він перестає мружитись і оглядає світ із цілковитим задоволенням власника, який щойно вигідно закупив його. … Адже, наприклад, далеко приємніше оце взяти та поїхати в ліс, лягти на траві лицем до неба й мружитись на сонце.
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment Батько його ще до революції служив на заводі конторником, мав звичку мружити зневажливо очі на кожного робітника, за ту вузькоокість його й прозвано Калмиком; успадкував прізвисько й син, а ще успадкував меткість розуму, добре вчився…
ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя Posted on by / 0 Comment Машиніст дав довгий вітальний гудок, всі почали мружитися від сліпучих прожекторів, установлених на тепловозі; поїзд “Париж – Яропіль” прибув на першу колію першої платформи, і зведений духовий оркестр гримнув “Марсельєзу”.
