| навіди́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (збожеволіти, здуріти) | ||
| Інфінітив | навіди́тися, навіди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | навіді́мося, навіді́мось, навіді́мся | |
| 2 особа | навіди́ся, навіди́сь | навіді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | навіджу́ся, навіджу́сь | наві́димося, наві́димось, наві́димся |
| 2 особа | наві́дишся | наві́дитеся, наві́дитесь |
| 3 особа | наві́диться | наві́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | навіди́вся, навіди́всь | навіди́лися, навіди́лись |
| жін.р. | навіди́лася, навіди́лась | |
| сер.р. | навіди́лося, навіди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| навіди́вшись | ||