| навіже́ний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | навіже́ний | навіже́на | навіже́не | навіже́ні |
| родовий | навіже́ного | навіже́ної | навіже́ного | навіже́них |
| давальний | навіже́ному | навіже́ній | навіже́ному | навіже́ним |
| знахідний | навіже́ного, навіже́ний | навіже́ну | навіже́не | навіже́них, навіже́ні |
| орудний | навіже́ним | навіже́ною | навіже́ним | навіже́ними |
| місцевий | на/у навіже́ному, навіже́нім | на/у навіже́ній | на/у навіже́ному, навіже́нім | на/у навіже́них |