найдошку́льніший – прикметник, найвищий ступінь | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | найдошку́льніший | найдошку́льніша | найдошку́льніше | найдошку́льніші |
родовий | найдошку́льнішого | найдошку́льнішої | найдошку́льнішого | найдошку́льніших |
давальний | найдошку́льнішому | найдошку́льнішій | найдошку́льнішому | найдошку́льнішим |
знахідний | найдошку́льніший | найдошку́льнішу | найдошку́льніше | найдошку́льніші |
орудний | найдошку́льнішим | найдошку́льнішою | найдошку́льнішим | найдошку́льнішими |
місцевий | на/у найдошку́льнішому, найдошку́льнішім | на/у найдошку́льнішій | на/у найдошку́льнішому, найдошку́льнішім | на/у найдошку́льніших |