| найм’я́кший – прикметник, найвищий ступінь | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | найм’я́кший | найм’я́кша | найм’я́кше | найм’я́кші |
| родовий | найм’я́кшого | найм’я́кшої | найм’я́кшого | найм’я́кших |
| давальний | найм’я́кшому | найм’я́кшій | найм’я́кшому | найм’я́кшим |
| знахідний | найм’я́кший, найм’я́кшого | найм’я́кшу | найм’я́кше | найм’я́кші, найм’я́кших |
| орудний | найм’я́кшим | найм’я́кшою | найм’я́кшим | найм’я́кшими |
| місцевий | на/у найм’я́кшому, найм’я́кшім | на/у найм’я́кшій | на/у найм’я́кшому, найм’я́кшім | на/у найм’я́кших |