| найцілі́ший – прикметник, найвищий ступінь | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | найцілі́ший | найцілі́ша | найцілі́ше | найцілі́ші |
| родовий | найцілі́шого | найцілі́шої | найцілі́шого | найцілі́ших |
| давальний | найцілі́шому | найцілі́шій | найцілі́шому | найцілі́шим |
| знахідний | найцілі́ший, найцілі́шого | найцілі́шу | найцілі́ше | найцілі́ші, найцілі́ших |
| орудний | найцілі́шим | найцілі́шою | найцілі́шим | найцілі́шими |
| місцевий | на/у найцілі́шому, найцілі́шім | на/у найцілі́шій | на/у найцілі́шому, найцілі́шім | на/у найцілі́ших |