| напира́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (прати певну кількість) | ||
| Інфінітив | напира́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | напира́ймо | |
| 2 особа | напира́й | напира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напира́тиму | напира́тимемо, напира́тимем |
| 2 особа | напира́тимеш | напира́тимете |
| 3 особа | напира́тиме | напира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | напира́ю | напира́ємо, напира́єм |
| 2 особа | напира́єш | напира́єте |
| 3 особа | напира́є | напира́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| напира́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | напира́в | напира́ли |
| жін. р. | напира́ла | |
| сер. р. | напира́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| напира́вши | ||