| | |
| напира́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (прати певну кількість) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | напира́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | напира́ймо |
| 2 особа | напира́й | напира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | напира́тиму | напира́тимемо, напира́тимем |
| 2 особа | напира́тимеш | напира́тимете |
| 3 особа | напира́тиме | напира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | напира́ю | напира́ємо, напира́єм |
| 2 особа | напира́єш | напира́єте |
| 3 особа | напира́є | напира́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| напира́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | напира́в | напира́ли |
| жін. р. | напира́ла |
| сер. р. | напира́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| напира́вши |
