| | | | |
| настре́нчений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | настре́нчений | настре́нчена | настре́нчене | настре́нчені |
| родовий | настре́нченого | настре́нченої | настре́нченого | настре́нчених |
| давальний | настре́нченому | настре́нченій | настре́нченому | настре́нченим |
| знахідний | настре́нчений, настре́нченого | настре́нчену | настре́нчене | настре́нчені, настре́нчених |
| орудний | настре́нченим | настре́нченою | настре́нченим | настре́нченими |
| місцевий | на/у настре́нченому, настре́нченім | на/у настре́нченій | на/у настре́нченому, настре́нченім | на/у настре́нчених |
