| настьо́баний1 – дієприкметник | ||||
| (виготовлений в якійсь кількості) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | настьо́баний | настьо́бана | настьо́бане | настьо́бані |
| родовий | настьо́баного | настьо́баної | настьо́баного | настьо́баних |
| давальний | настьо́баному | настьо́баній | настьо́баному | настьо́баним |
| знахідний | настьо́баний | настьо́бану | настьо́бане | настьо́бані |
| орудний | настьо́баним | настьо́баною | настьо́баним | настьо́баними |
| місцевий | на/у настьо́баному, настьо́банім | на/у настьо́баній | на/у настьо́баному, настьо́банім | на/у настьо́баних |