натхне́нний – прикметник | ||||
(пристрасний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | натхне́нний | натхне́нна | натхне́нне | натхне́нні |
родовий | натхне́нного | натхне́нної | натхне́нного | натхне́нних |
давальний | натхне́нному | натхне́нній | натхне́нному | натхне́нним |
знахідний | натхне́нний, натхне́нного | натхне́нну | натхне́нне | натхне́нні, натхне́нних |
орудний | натхне́нним | натхне́нною | натхне́нним | натхне́нними |
місцевий | на/у натхне́нному, натхне́ннім | на/у натхне́нній | на/у натхне́нному, натхне́ннім | на/у натхне́нних |