| | |
| націля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | націля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | націля́ймо |
| 2 особа | націля́й | націля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | націля́тиму | націля́тимемо, націля́тимем |
| 2 особа | націля́тимеш | націля́тимете |
| 3 особа | націля́тиме | націля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | націля́ю | націля́ємо, націля́єм |
| 2 особа | націля́єш | націля́єте |
| 3 особа | націля́є | націля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| націля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | націля́в | націля́ли |
| жін. р. | націля́ла |
| сер. р. | націля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| націля́вши |
