немісце́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | немісце́вий | немісце́ва | немісце́ве | немісце́ві |
родовий | немісце́вого | немісце́вої | немісце́вого | немісце́вих |
давальний | немісце́вому | немісце́вій | немісце́вому | немісце́вим |
знахідний | немісце́вий, немісце́вого | немісце́ву | немісце́ве | немісце́ві, немісце́вих |
орудний | немісце́вим | немісце́вою | немісце́вим | немісце́вими |
місцевий | на/у немісце́вому, немісце́вім | на/у немісце́вій | на/у немісце́вому, немісце́вім | на/у немісце́вих |