| неуте́ртий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неуте́ртий | неуте́рта | неуте́рте | неуте́рті |
| родовий | неуте́ртого | неуте́ртої | неуте́ртого | неуте́ртих |
| давальний | неуте́ртому | неуте́ртій | неуте́ртому | неуте́ртим |
| знахідний | неуте́ртий, неуте́ртого | неуте́рту | неуте́рте | неуте́рті, неуте́ртих |
| орудний | неуте́ртим | неуте́ртою | неуте́ртим | неуте́ртими |
| місцевий | на/у неуте́ртому, неуте́ртім | на/у неуте́ртій | на/у неуте́ртому, неуте́ртім | на/у неуте́ртих |