| | | | |
| новоз’я́влений – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | новоз’я́влений | новоз’я́влена | новоз’я́влене | новоз’я́влені |
| родовий | новоз’я́вленого | новоз’я́вленої | новоз’я́вленого | новоз’я́влених |
| давальний | новоз’я́вленому | новоз’я́вленій | новоз’я́вленому | новоз’я́вленим |
| знахідний | новоз’я́влений, новоз’я́вленого | новоз’я́влену | новоз’я́влене | новоз’я́влені, новоз’я́влених |
| орудний | новоз’я́вленим | новоз’я́вленою | новоз’я́вленим | новоз’я́вленими |
| місцевий | на/у новоз’я́вленому, новоз’я́вленім | на/у новоз’я́вленій | на/у новоз’я́вленому, новоз’я́вленім | на/у новоз’я́влених |
| | | | |
| [ірон.] | | | | |
