| | | | |
| номіналісти́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | номіналісти́чний | номіналісти́чна | номіналісти́чне | номіналісти́чні |
| родовий | номіналісти́чного | номіналісти́чної | номіналісти́чного | номіналісти́чних |
| давальний | номіналісти́чному | номіналісти́чній | номіналісти́чному | номіналісти́чним |
| знахідний | номіналісти́чний | номіналісти́чну | номіналісти́чне | номіналісти́чні |
| орудний | номіналісти́чним | номіналісти́чною | номіналісти́чним | номіналісти́чними |
| місцевий | на/у номіналісти́чному, номіналісти́чнім | на/у номіналісти́чній | на/у номіналісти́чному, номіналісти́чнім | на/у номіналісти́чних |
