| нормотво́рчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нормотво́рчий | нормотво́рча | нормотво́рче | нормотво́рчі |
| родовий | нормотво́рчого | нормотво́рчої | нормотво́рчого | нормотво́рчих |
| давальний | нормотво́рчому | нормотво́рчій | нормотво́рчому | нормотво́рчим |
| знахідний | нормотво́рчий | нормотво́рчу | нормотво́рче | нормотво́рчі |
| орудний | нормотво́рчим | нормотво́рчою | нормотво́рчим | нормотво́рчими |
| місцевий | на/у нормотво́рчому, нормотво́рчім | на/у нормотво́рчій | на/у нормотво́рчому, нормотво́рчім | на/у нормотво́рчих |