| нормува́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нормува́льний | нормува́льна | нормува́льне | нормува́льні |
| родовий | нормува́льного | нормува́льної | нормува́льного | нормува́льних |
| давальний | нормува́льному | нормува́льній | нормува́льному | нормува́льним |
| знахідний | нормува́льний | нормува́льну | нормува́льне | нормува́льні |
| орудний | нормува́льним | нормува́льною | нормува́льним | нормува́льними |
| місцевий | на/у нормува́льному, нормува́льнім | на/у нормува́льній | на/у нормува́льному, нормува́льнім | на/у нормува́льних |