носі́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | носі́йний | носі́йна | носі́йне | носі́йні |
родовий | носі́йного | носі́йної | носі́йного | носі́йних |
давальний | носі́йному | носі́йній | носі́йному | носі́йним |
знахідний | носі́йний, носі́йного | носі́йну | носі́йне | носі́йні, носі́йних |
орудний | носі́йним | носі́йною | носі́йним | носі́йними |
місцевий | на/у носі́йному, носі́йнім | на/у носі́йній | на/у носі́йному, носі́йнім | на/у носі́йних |