| | |
| обва́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обва́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обва́люймо |
| 2 особа | обва́люй | обва́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обва́люватиму | обва́люватимемо, обва́люватимем |
| 2 особа | обва́люватимеш | обва́люватимете |
| 3 особа | обва́люватиме | обва́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обва́люю | обва́люємо, обва́люєм |
| 2 особа | обва́люєш | обва́люєте |
| 3 особа | обва́лює | обва́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обва́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обва́лював | обва́лювали |
| жін. р. | обва́лювала |
| сер. р. | обва́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обва́лювавши |
