| | |
| обдури́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обдури́тися, обдури́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обдурі́мося, обдурі́мось, обдурі́мся |
| 2 особа | обдури́ся, обдури́сь | обдурі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обдурю́ся, обдурю́сь | обдуримо́ся, обдуримо́сь, обдури́мся |
| 2 особа | обдури́шся | обдурите́ся, обдурите́сь |
| 3 особа | обдури́ться | обдуря́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обдури́вся, обдури́всь | обдури́лися, обдури́лись |
| жін.р. | обдури́лася, обдури́лась |
| сер.р. | обдури́лося, обдури́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обдури́вшись |
