| обезвла́днити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезвла́днити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезвла́днімо, обезвла́днім | |
| 2 особа | обезвла́дни | обезвла́дніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезвла́дню | обезвла́днимо, обезвла́дним |
| 2 особа | обезвла́дниш | обезвла́дните |
| 3 особа | обезвла́днить | обезвла́днять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезвла́днив | обезвла́днили |
| жін.р. | обезвла́днила | |
| сер.р. | обезвла́днило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обезвла́днивши | ||