| обезгла́влення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | обезгла́влення | обезгла́влення |
| родовий | обезгла́влення | обезгла́влень |
| давальний | обезгла́вленню | обезгла́вленням |
| знахідний | обезгла́влення | обезгла́влення |
| орудний | обезгла́вленням | обезгла́вленнями |
| місцевий | на/в обезгла́вленні, обезгла́вленню | на/в обезгла́вленнях |
| кличний | обезгла́влення* | обезгла́влення* |
| [книжн.] |