| | |
| обезнаді́ятися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезнаді́ятися, обезнаді́ятись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезнаді́ймося, обезнаді́ймось |
| 2 особа | обезнаді́йся, обезнаді́йсь | обезнаді́йтеся, обезнаді́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезнаді́юся, обезнаді́юсь | обезнаді́ємося, обезнаді́ємось, обезнаді́ємся |
| 2 особа | обезнаді́єшся | обезнаді́єтеся, обезнаді́єтесь |
| 3 особа | обезнаді́ється | обезнаді́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обезнаді́явся, обезнаді́явсь | обезнаді́ялися, обезнаді́ялись |
| жін.р. | обезнаді́ялася, обезнаді́ялась |
| сер.р. | обезнаді́ялося, обезнаді́ялось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обезнаді́явшись |
