| | |
| оберіга́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оберіга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оберіга́ймо |
| 2 особа | оберіга́й | оберіга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оберіга́тиму | оберіга́тимемо, оберіга́тимем |
| 2 особа | оберіга́тимеш | оберіга́тимете |
| 3 особа | оберіга́тиме | оберіга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оберіга́ю | оберіга́ємо, оберіга́єм |
| 2 особа | оберіга́єш | оберіга́єте |
| 3 особа | оберіга́є | оберіга́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оберіга́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оберіга́в | оберіга́ли |
| жін. р. | оберіга́ла |
| сер. р. | оберіга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оберіга́вши |
