| | |
| обма́нювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обма́нювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обма́нюймо |
| 2 особа | обма́нюй | обма́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обма́нюватиму | обма́нюватимемо, обма́нюватимем |
| 2 особа | обма́нюватимеш | обма́нюватимете |
| 3 особа | обма́нюватиме | обма́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обма́нюю | обма́нюємо, обма́нюєм |
| 2 особа | обма́нюєш | обма́нюєте |
| 3 особа | обма́нює | обма́нюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обма́нюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обма́нював | обма́нювали |
| жін. р. | обма́нювала |
| сер. р. | обма́нювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обма́нюваний |
| Безособова форма |
| обма́нювано |
| Дієприслівник |
| обма́нювавши |
