| обме́тувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | обме́тувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обме́туймо | |
| 2 особа | обме́туй | обме́туйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обме́туватиму | обме́туватимемо, обме́туватимем |
| 2 особа | обме́туватимеш | обме́туватимете |
| 3 особа | обме́туватиме | обме́туватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обме́тую | обме́туємо, обме́туєм |
| 2 особа | обме́туєш | обме́туєте |
| 3 особа | обме́тує | обме́тують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обме́туючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обме́тував | обме́тували |
| жін. р. | обме́тувала | |
| сер. р. | обме́тувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обме́туваний | ||
| Безособова форма | ||
| обме́тувано | ||
| Дієприслівник | ||
| обме́тувавши | ||