| | |
| обмовля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обмовля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмовля́ймо |
| 2 особа | обмовля́й | обмовля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмовля́тиму | обмовля́тимемо, обмовля́тимем |
| 2 особа | обмовля́тимеш | обмовля́тимете |
| 3 особа | обмовля́тиме | обмовля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмовля́ю | обмовля́ємо, обмовля́єм |
| 2 особа | обмовля́єш | обмовля́єте |
| 3 особа | обмовля́є | обмовля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обмовля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обмовля́в | обмовля́ли |
| жін. р. | обмовля́ла |
| сер. р. | обмовля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обмовля́вши |
