| | |
| обмурува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обмурува́тися, обмурува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмуру́ймося, обмуру́ймось |
| 2 особа | обмуру́йся, обмуру́йсь | обмуру́йтеся, обмуру́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмуру́юся, обмуру́юсь | обмуру́ємося, обмуру́ємось, обмуру́ємся |
| 2 особа | обмуру́єшся | обмуру́єтеся, обмуру́єтесь |
| 3 особа | обмуру́ється | обмуру́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обмурува́вся, обмурува́всь | обмурува́лися, обмурува́лись |
| жін.р. | обмурува́лася, обмурува́лась |
| сер.р. | обмурува́лося, обмурува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обмурува́вшись |
