| | |
| обнаро́дувати – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обнаро́дувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обнаро́дуймо |
| 2 особа | обнаро́дуй | обнаро́дуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обнаро́дуватиму | обнаро́дуватимемо, обнаро́дуватимем |
| 2 особа | обнаро́дуватимеш | обнаро́дуватимете |
| 3 особа | обнаро́дуватиме | обнаро́дуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | обнаро́дую | обнаро́дуємо, обнаро́дуєм |
| 2 особа | обнаро́дуєш | обнаро́дуєте |
| 3 особа | обнаро́дує | обнаро́дують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обнаро́дуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обнаро́дував | обнаро́дували |
| жін. р. | обнаро́дувала |
| сер. р. | обнаро́дувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обнаро́дуваний |
| Безособова форма |
| обнаро́дувано |
| Дієприслівник |
| обнаро́дувавши |
