| обоготворя́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | обоготворя́ння | |
| родовий | обоготворя́ння | |
| давальний | обоготворя́нню | |
| знахідний | обоготворя́ння | |
| орудний | обоготворя́нням | |
| місцевий | на/в обоготворя́нні, обоготворя́нню | |
| кличний | обоготворя́ння* | |
| [рідко] |