| обрива́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (зривати, виривати що-небудь з чогось) | ||
| Інфінітив | обрива́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обрива́ймо | |
| 2 особа | обрива́й | обрива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обрива́тиму | обрива́тимемо, обрива́тимем |
| 2 особа | обрива́тимеш | обрива́тимете |
| 3 особа | обрива́тиме | обрива́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обрива́ю | обрива́ємо, обрива́єм |
| 2 особа | обрива́єш | обрива́єте |
| 3 особа | обрива́є | обрива́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| обрива́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | обрива́в | обрива́ли |
| жін. р. | обрива́ла | |
| сер. р. | обрива́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обри́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| обри́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| обрива́вши | ||