| | | | |
| обро́блений1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (опрацьований; розроблений; переконаний кимсь) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обро́блений | обро́блена | обро́блене | обро́блені |
| родовий | обро́бленого | обро́бленої | обро́бленого | обро́блених |
| давальний | обро́бленому | обро́бленій | обро́бленому | обро́бленим |
| знахідний | обро́блений, обро́бленого | обро́блену | обро́блене | обро́блені, обро́блених |
| орудний | обро́бленим | обро́бленою | обро́бленим | обро́бленими |
| місцевий | на/в обро́бленому, обро́бленім | на/в обро́бленій | на/в обро́бленому, обро́бленім | на/в обро́блених |
