| об’ю́ши́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | об’ю́ши́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | об’ю́шмо, об’юші́мо | |
| 2 особа | об’ю́ш, об’юши́ | об’ю́ште, об’юші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | об’ю́шу́ | об’ю́шимо́, об’ю́ши́м |
| 2 особа | об’ю́ши́ш | об’ю́шите́ |
| 3 особа | об’ю́ши́ть | об’ю́ша́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | об’ю́ши́в | об’ю́ши́ли |
| жін.р. | об’ю́ши́ла | |
| сер.р. | об’ю́ши́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| об’ю́ше́ний | ||
| Безособова форма | ||
| об’ю́ше́но | ||
| Дієприслівник | ||
| об’ю́ши́вши | ||