об’є́ктний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | об’є́ктний | об’є́ктна | об’є́ктне | об’є́ктні |
родовий | об’є́ктного | об’є́ктної | об’є́ктного | об’є́ктних |
давальний | об’є́ктному | об’є́ктній | об’є́ктному | об’є́ктним |
знахідний | об’є́ктний | об’є́ктну | об’є́ктне | об’є́ктні |
орудний | об’є́ктним | об’є́ктною | об’є́ктним | об’є́ктними |
місцевий | на/в об’є́ктному, об’є́ктнім | на/в об’є́ктній | на/в об’є́ктному, об’є́ктнім | на/в об’є́ктних |