| | |
| обіця́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обіця́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обіця́ймо |
| 2 особа | обіця́й | обіця́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обіця́тиму | обіця́тимемо, обіця́тимем |
| 2 особа | обіця́тимеш | обіця́тимете |
| 3 особа | обіця́тиме | обіця́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обіця́ю | обіця́ємо, обіця́єм |
| 2 особа | обіця́єш | обіця́єте |
| 3 особа | обіця́є | обіця́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обіця́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обіця́в | обіця́ли |
| жін. р. | обіця́ла |
| сер. р. | обіця́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обі́цяний |
| Безособова форма |
| обі́цяно |
| Дієприслівник |
| обіця́вши |
