| | | | |
| однакові́сінький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | однакові́сінький | однакові́сінька | однакові́сіньке | однакові́сінькі |
| родовий | однакові́сінького | однакові́сінької | однакові́сінького | однакові́сіньких |
| давальний | однакові́сінькому | однакові́сінькій | однакові́сінькому | однакові́сіньким |
| знахідний | однакові́сінький, однакові́сінького | однакові́сіньку | однакові́сіньке | однакові́сінькі, однакові́сіньких |
| орудний | однакові́сіньким | однакові́сінькою | однакові́сіньким | однакові́сінькими |
| місцевий | на/в однакові́сінькому, однакові́сінькім | на/в однакові́сінькій | на/в однакові́сінькому, однакові́сінькім | на/в однакові́сіньких |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
