| озвірі́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | озвірі́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | озвірі́ймо | |
| 2 особа | озвірі́й | озвірі́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | озвірі́ю | озвірі́ємо, озвірі́єм |
| 2 особа | озвірі́єш | озвірі́єте |
| 3 особа | озвірі́є | озвірі́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | озвірі́в | озвірі́ли |
| жін.р. | озвірі́ла | |
| сер.р. | озвірі́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| озвірі́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| озвірі́вши | ||