| | |
| окоши́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (отаборитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | окоши́тися, окоши́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | окоші́мося, окоші́мось, окоші́мся |
| 2 особа | окоши́ся, окоши́сь | окоші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | окошу́ся, окошу́сь | окошимо́ся, окошимо́сь, окоши́мся |
| 2 особа | окоши́шся | окошите́ся, окошите́сь |
| 3 особа | окоши́ться | окоша́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | окоши́вся, окоши́всь | окоши́лися, окоши́лись |
| жін.р. | окоши́лася, окоши́лась |
| сер.р. | окоши́лося, окоши́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| окоши́вшись |
